Наша історія

1 вересня 1959 року було відкрито Новомиргородську школу – інтернат на базі Златопільського дитячого будинку. Тоді ж закладено будівництво навчального корпусу і підсобних приміщень між двома колишніми райцентрами по вулиці Леніна.

/Files/images/vikladennya_1/storya_shkoli/image003.jpg

А через деякий час тут з'явилось ціле містечко з триповерховими приміщеннями навчального і спального корпусів. Ранньої весни 1964 року було влаштовано масовий вихід для озеленення новобудови інтернату і частини вулиці Леніна. Вийшли старшокласники обох середніх шкіл разом з учителями під керівництвом міської ради. Висадили фруктові дерева (груші, яблуні різних сортів). На території садиби інтернату керував посадкою дерев директор Хмілевський Зосим Назарович. Для роботи у школі він підібрав сильний педагогічний колектив. Заступником з навчально – виховної роботи взяв математика Василя Свиридовича Баландіна, а старшим вихователем – Федора Омеляновича Божора вчителя російської мови.

Крім сиріт і дітей з неблагополучних сімей, у школі навчались і сільські діти, особливо з невеликих сіл, де були лише початкові класи. Також були діти з великих сіл і міст.

У 1963 році при школі–інтернат було відкрито «Клуб цікавих зустрічей».

В результаті листування, походів, пошукової роботи учнів на чолі з педколективом зібрали чимало історико – краєзнавчого матеріалу, фотографій, котрі оформлялися в альбомах і зберігалися у класах. А от 1 вересня 1966 року було відкрито музей бойової і трудової слави.

Належну увагу приділяла музею директор школи – інтернату Любов Григоріївна Колісник, якій передав школу З.Н. Хмілевський у 1970 році після виходу на пенсію.

У 1973 році у школі – інтернаті знову відбулися зміни, директором школи було призначено Баландіна В.С., який працював з 1973 по 1978 роки. Його наступницею стала Зайцева Г.Д., вона пропрацювала 11 років.

У 1983 році змінився статус школи: вона стала називатися спецшкола – інтернат для дітей із затримкою психічного розвитку (ЗПР). Дітей направляли через спеціальну комісію.

З 1989 по 1996 директором було призначено Білоуса Л.Д.

Потім у 1996 році його наступником став Богданюк І.В., який працював на посаді до 1997 року. Після нього було призначено Мордвінова В.Б., який пропрацював з 1997 по 1998 рік.

І вже у грудні місяці 1998 року директором стала Сташенко Л.Г., вона працювала на цій посаді до 2010 року.


На початку ХХІ століття школа знову змінила свій статус і на даний час вона називається спецшкола – інтернат інтенсивної педагогічної корекції (ІПК).

/Files/images/vikladennya_1/storya_shkoli/image005.jpg

З квітня місяця 2011 року керівником закладу є Барвінок Тамара Анатоліївна – життєрадісна, емоційна, відкрита людина, яка повністю віддається своїй роботі і вміє тактовно і правильно направити роботу педагогічного колективу.

Організацією навчального процесу займається Малашевич Тетяна Володимирівна – наполеглива, відповідальна, привітна, завжди старанно ставиться до роботи і втілює у навчальний процес нові форми і методи.

Заступник директора по виховній роботі – Копач Ірина Анатоліївна – індивідуальна, обдарована, творча людина, яка вміє організувати не лише виховний процес, а й знайде підхід до кожного учня нашої школи.

На даний час у школі працює великий і дуже злагоджений колектив.

Омельчук Ірина Василівна

Омельчук Ірина Василівна протягом 35 років працювала на педагогічній ниві в Новомиргородській школі-інтернаті ім. Юрія Гагаріна, керувала шкільним Музеєм бойової та трудової слави (1966-2001).

/Files/images/storya/image001.png

Плідно і натхненно десятки років працювала Ірина Василівна над створенням книги про історію рідного краю. Унікальний особистий архів, в якому так багато фотодокументальних свідоцтв щодо історії антифашистського підпільно-партизанського руху на території Новомиргородщини в 1941-1944 роках, це саме та історія, без якої неможливо виховання справжніх громадян і патріотів.

/Files/images/storya/image003.png

/Files/images/storya/image005.png

Велике місце в книгах «Рідний край» та «Незабутнє» займають історичні дослідження, присвячені розвитку освіти в Новомиргороді. Прослідковується неподільність долі людей та долі України. А який багатий матеріал про історію нашого міста. В їх основі – достовірні факти, історичні події, спогади очевидців, власні спостереження та безпосередня участь Ірини Василівни. Значну роль відіграв Музей бойової й трудової слави, створений у 1966 році в Новомиргородській школі-інтернаті ім.Ю.О.Гагаріна під безпосереднім керівництвом авторки. Ці книги допоможуть читачам краще пізнати історію рідного краю.

/Files/images/storya/image007.png

/Files/images/storya/image011.png/Files/images/storya/image009.png

/Files/images/storya/image013.png

Кiлькiсть переглядiв: 1350

Коментарi

  • люба зоренко

    2015-08-30 14:53:10

    Я началась в школі інтернат коли була директор галина дмитрівна .....класний керівник нежейко світлана іванівна ...дуже вдячна цій школі а також вчителям що виховали і навчили як треба жить.........

  • люба зоренко

    2015-08-30 14:42:01

    Я началась в школі інтернат коли була директор галина дмитрівна .....класний керівник нежейко світлана іванівна ...дуже вдячна цій школі а також вчителям що виховали і навчили як треба жить.........

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.